Словарь української мови (1924)/привичати
| ◀ привитниця | Словарь української мови П привичати |
привиченька ▶ |
|
Привича́ти, ча́ю, єш, сов. в. приви́чити, чу, чиш, гл. Пріучать, пріучить. То він так привичив. Черк. у.
| ◀ привитниця | Словарь української мови Борис Грінченко П привичати |
привиченька ▶ |
|
Словарь української мови — П
привичати
Борис Грінченко
1924
Привича́ти, ча́ю, єш, сов. в. приви́чити, чу, чиш, гл. Пріучать, пріучить. То він так привичив. Черк. у.