Словарь української мови (1924)/привлащати
| ◀ привластити | Словарь української мови П привлащати |
приводити ▶ |
|
Привлаща́ти, ща́ю, єш, сов. в. привласти́ти, щу́, сти́ш, гл. Присваивать, присвоить. Гетьман маєтностей і добр військових не має самовласно собі привлащати.