Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/приволікати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
приволікати
Берлін: Українське слово, 1924

Приволіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. приволокти́, лочу́, че́ш, гл. Притаскивать, притащить, зацѣпивъ веревкой и т. п. Приволік копицю сіна. Приволокли його. Мнж. 57.