Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/приглядатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
приглядатися
Берлін: Українське слово, 1924

Пригляда́тися, да́юся, єшся, сов. в. пригля́нутися, нуся, нешся, гл. Присматриваться, присмотрѣться. Чуб. III. 19. Ти сядеш на лаві, а я на ослоні, будем приглядаться, в кого чорні брови. Чуб. V. 290. Ходить такий, що аж жовтий та білий. Як приглянешся, то аж світиться. Драг. 143.