Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пригодитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пригодитися
Берлін: Українське слово, 1924

Пригоди́тися, джу́ся, ди́шся, гл. Случиться, приключиться.