Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пригонити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пригонити
Берлін: Українське слово, 1924

Приго́нити, ню, ниш, гл. = Приганяти. Наша пані хупава, роспустила рукава, і сама не робить, і нас не пригонить. Мет. 323.