Словарь української мови (1924)/пригрівати

by Борис Грінченко

◀ пригрів

Словарь української мови Борис Грінченко П пригрівати

пригромитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пригріва́ти, ва́ю, єш, сов. в. пригрі́ти, грі́ю, єш, гл. Припекать, припечь, пригрѣвать, пригрѣть. Зійшло сонце під віконце… стало пригрівать. Чуб. V. 1016. Наше женихання — як літня роса: вітер повіє, сонце пригріє, роса опаде. Чуб. V. 180.