Словарь української мови (1924)/пригуляти
| ◀ пригулень | Словарь української мови П пригуляти |
пригуменок ▶ |
|
Пригуля́ти, ля́ю, єш, гл. 1) Пріобрѣсть, гуляя. 2) — дити́ну. Прижить ребенка.
| ◀ пригулень | Словарь української мови Борис Грінченко П пригуляти |
пригуменок ▶ |
|
Словарь української мови — П
пригуляти
Борис Грінченко
1924
Пригуля́ти, ля́ю, єш, гл. 1) Пріобрѣсть, гуляя. 2) — дити́ну. Прижить ребенка.