Словарь української мови (1924)/придаватися

by Борис Грінченко

◀ придавати

Словарь української мови Борис Грінченко П придаватися

придавити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Придава́тися, даю́ся, є́шся, сов. в. прида́тися, да́мся, даси́ся, гл. 1) Годиться, пригодиться. Золотий ключик до кождих дверей придасться. Ном. № 7393. 2) Удаваться, удаться, оказаться, выйти какимъ; оказаться къ чему годнымъ, способнымъ. В чім ти, мила, купалася, що такая придалася? Чуб. V. 38. Оттакий то придався нам солодкий мед. Грин. II. 171. Паска у нас хороша придалась. Кв. Наймичку собі приняла, та й добра дівчина придалась. Г. Барв. 295. Придавсь один чернець на малювання. К. ЧР. 82.