Словарь української мови (1924)/придержувати

by Борис Грінченко

◀ придержати

Словарь української мови Борис Грінченко П придержувати

придержуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Приде́ржувати, жую, єш, сов. в. приде́ржати, жу, жиш, гл. Придерживать, придержать. Протиус догнав, Недвига придержав. Рудч. Ск. I. 121. Приде́ржати ходу́. Умѣрить шагъ, пойти тише. МВ. I. 105.