Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/придивлятися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
придивлятися
Берлін: Українське слово, 1924

Придивля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. придиви́тися, влю́ся, вишся, гл. 1) Присматриваться, присмотрѣться. Придивись лишень, то й побачиш. МВ. I. 26. 2) Притупиться (о зрѣніи). Очка ми ся придивили, миленького ждучи. Гол. IV. 459.