Словарь української мови (1924)/придоба

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
придоба
Берлін: Українське слово, 1924

Придо́ба, би, ж. Удобство. Сестра Меланія посіла у якомусь великому кріслі, що в ньому мало було придоби, а багато цвяхів. МВ. II. 202. Славлють, що як обсвідчуться, то живуть і в самому пеклі, хоч у кип'ячі й смолі не велика придоба. МВ. (КС. 1902. X. 149).