Словарь української мови (1924)/придужати
Зовнішній вигляд
◀ придрукувати | Словарь української мови П придужати |
придумати ▶ |
|
Приду́жати, жаю, єш, гл. Быть въ силахъ, въ состояніи. Кожне звичайно бере на себе, кілько придужа взять. Могил. у.