Словарь української мови (1924)/придуркуватий
| ◀ придумувати | Словарь української мови П придуркуватий |
придути ▶ |
|
Приду́ркуватий, приду́руватий, а, е. Глуповатый, съ придурью. А чоловік був у єї придуруватий. Черк. у.
| ◀ придумувати | Словарь української мови Борис Грінченко П придуркуватий |
придути ▶ |
|
Словарь української мови — П
придуркуватий
Борис Грінченко
1924
Приду́ркуватий, приду́руватий, а, е. Глуповатый, съ придурью. А чоловік був у єї придуруватий. Черк. у.