Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/призапасити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
призапасити
Берлін: Українське слово, 1924

Призапа́сити, па́шу, сиш, гл. Запасти. Він собі жінку призапасив тільки про впокійніщі часи. К. ЦН. 225.