Словарь української мови (1924)/призволяти

by Борис Грінченко

◀ призволити

Словарь української мови Борис Грінченко П призволяти

призволятися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Призволя́ти, ля́ю, єш, сов. в. призво́лити, лю, лиш, гл. Позволять, позволить; соизволять, соизволить. Молода призволила вінчати? К. Бай. 34.