Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/призвісливий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
призвісливий
Берлін: Українське слово, 1924

Призві́сливий, призві́сний, а, е. Предвѣщающій. Павлогр. у. Сич — се призвісне. Волч. у.