Словарь української мови (1924)/призвісливий
| ◀ призвід | Словарь української мови П призвісливий |
призвістити ▶ |
|
Призві́сливий, призві́сний, а, е. Предвѣщающій. Павлогр. у. Сич — се призвісне. Волч. у.
| ◀ призвід | Словарь української мови Борис Грінченко П призвісливий |
призвістити ▶ |
|
Словарь української мови — П
призвісливий
Борис Грінченко
1924
Призві́сливий, призві́сний, а, е. Предвѣщающій. Павлогр. у. Сич — се призвісне. Волч. у.