Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/призвішкувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
призвішкувати
Берлін: Українське слово, 1924

Призві́шкувати, кую, єш, гл. — кого́. Давать кому прозваніе. Шух. I. 72.