Словарь української мови (1924)/приземкуватий

by Борис Грінченко

◀ призеленкуватий

Словарь української мови Борис Грінченко П приземкуватий

приземний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Призе́мкуватий, а, е. 1) У самой земли растущій, низкій. 2) Приземистый (о человѣкѣ). Чоловік плечистий, приземкуватий. МВ. II. 182. 3) О человѣкѣ: не имѣющій возвышеннаго духа. Чим вони рівня приземкуватим людям? К. ХП. 130.