Словарь української мови (1924)/призначка
| ◀ призначіння | Словарь української мови П призначка |
признести ▶ |
|
При́значка, ки, ж. Примѣта. В своїх приятелів і навіть ворогів на призначці він був, як чоловік робочий. К. Дз. 173.
| ◀ призначіння | Словарь української мови Борис Грінченко П призначка |
признести ▶ |
|
Словарь української мови — П
призначка
Борис Грінченко
1924
При́значка, ки, ж. Примѣта. В своїх приятелів і навіть ворогів на призначці він був, як чоловік робочий. К. Дз. 173.