Словарь української мови (1924)/прийом
| ◀ прийняти | Словарь української мови П прийом |
прийомний ▶ |
|
Прийо́м, му, м. 1) Пріемъ въ новобранцы; также и мѣсто, гдѣ онъ производится. Ой ставали до прийому а все в одну лаву. Нп. Та повезли до прийому, оддали в москалі. Шевч. 477. У прийому славний двір, — там нам буде перебір. Чуб. V. 997. 2) Бо́гу в прийо́м. Въ жертву Господу. Богу в прийом! — приказує титарь, ходячи з карнавкою по церкві. Рк. Левиц. Ум. Прийо́мочок. Чуб. V. 997.