Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прикидливий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прикидливий
Берлін: Українське слово, 1924

Прики́дливий, а, е. — до чо́го. Старательный, любящій что. Я така була до діла прикидлива. Г. Барв. 223. Узяв жінку… до роботи не прикидливую. КС. 1887. VIII. 77.