Словарь української мови (1924)/прикладка
Зовнішній вигляд
◀ прикладатися | Словарь української мови П прикладка |
прикладний ▶ |
|
При́кладка, ки, ж. Насмѣшка, насмѣшливое прозвище, каламбуръ, острота. Жартовливий, на вигадки, на прикладки поперед усіх, тілько його й чутно, од його ввесь регіт іде. Кв. На вигадки та на прикладки, то й пари йому нема. О. 1861. VIII. 19. Ой скажу всім, щоб про тебе веснянки співали, щоб прізвища та прикладки тобі прикладали. Чуб. III. 179.