Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/приключитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
приключитися
Берлін: Українське слово, 1924

Приключи́тися, чи́ться, гл. употребл. только въ 3-мъ лицѣ. Приключиться. Приключилося їм горе. Рудч. Ск. I. 131.