Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прикол

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прикол
Берлін: Українське слово, 1924

При́кол, ла, м. Небольшой колышекъ, вбитый въ землю. Кінь хо́дить на при́колі. Конь пасется, будучи привязанъ на длинной веревкѣ къ колу.