Словарь української мови (1924)/прикол
| ◀ приковувати | Словарь української мови П прикол |
приколень ▶ |
|
При́кол, ла, м. Небольшой колышекъ, вбитый въ землю. Кінь хо́дить на при́колі. Конь пасется, будучи привязанъ на длинной веревкѣ къ колу.
| ◀ приковувати | Словарь української мови Борис Грінченко П прикол |
приколень ▶ |
|
Словарь української мови — П
прикол
Борис Грінченко
1924
При́кол, ла, м. Небольшой колышекъ, вбитый въ землю. Кінь хо́дить на при́колі. Конь пасется, будучи привязанъ на длинной веревкѣ къ колу.