Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/приколювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
приколювати
Берлін: Українське слово, 1924

Прико́лювати, люю, єш, сов. в. приколо́ти, колю́, леш, гл. Прикалывать, приколоть.