Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прикорчувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прикорчувати
Берлін: Українське слово, 1924

Прико́рчувати, чую, єш, сов. в. прико́рчити, чу, чиш, гл. Поджимать, поджать. Півень… ніжку прикорчив. О. 1862. I. 75.