Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прикочуватися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прикочуватися
Берлін: Українське слово, 1924

Прико́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. прикоти́тися, чу́ся, тишся, гл. Прикатываться, прикатиться. Прикотивсь до дверей. Рудч. Ск. I. 93.