Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прикрий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прикрий
Берлін: Українське слово, 1924

При́крий, а, е. 1) Непріятный. 2) Крутой. Прикрий беріг. Прошу… трошки злізти під гору, бо прикра, та всіх не витягнуть бички. Гн. II. 168. 3) Сильный, крайній. Прикрий мороз. Каменец. у. Як прийде робота прикра, то платять і по пів рубля. Каменец. у. 4) О цвѣтѣ: рѣзкій. Червоний, аж прикрий. Лохв. у.