Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прикропляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прикропляти
Берлін: Українське слово, 1924

Прикропля́ти, ля́ю, єш, сов. в. прикропи́ти, плю́, пи́ш, гл. Брызгать, побрызгать сверху. Да ідуть дощі все частії, да землю прикропляють. Грин. III. 636.