Словарь української мови (1924)/прикукобити
| ◀ прикукати | Словарь української мови П прикукобити |
прикуп ▶ |
|
Прикуко́бити, блю, биш, гл. Прибрать, устроить. Своя домівка є й садок: як стара прикукобе її, то аж весело. Харьк. у.
| ◀ прикукати | Словарь української мови Борис Грінченко П прикукобити |
прикуп ▶ |
|
Словарь української мови — П
прикукобити
Борис Грінченко
1924
Прикуко́бити, блю, биш, гл. Прибрать, устроить. Своя домівка є й садок: як стара прикукобе її, то аж весело. Харьк. у.