Словарь української мови (1924)/прикупати
Зовнішній вигляд
◀ прикуп | Словарь української мови П прикупати |
прикусити ▶ |
|
Прикупа́ти, па́ю, єш, сов. в. прикупи́ти, плю́, пиш, гл. Прикупать, прикупить. Ще мати й город прикупила. Г. Барв. 256. Живе́, ли́ха прикупи́вши, — живетъ кое-какъ, съ бѣдой. Ном. № 7504.