Словарь української мови (1924)/прикутати
| ◀ прикусити | Словарь української мови П прикутати |
прикутий ▶ |
|
Прику́тати, таю, єш, гл. 1) Прикрыть, закутать сверху. Прикутала свою дитину. Мил. М. 36. 2) = Прикорпати. Желех. Вх. Зн. 55.
| ◀ прикусити | Словарь української мови Борис Грінченко П прикутати |
прикутий ▶ |
|
Словарь української мови — П
прикутати
Борис Грінченко
1924
Прику́тати, таю, єш, гл. 1) Прикрыть, закутать сверху. Прикутала свою дитину. Мил. М. 36. 2) = Прикорпати. Желех. Вх. Зн. 55.