Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прикібний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прикібний
Берлін: Українське слово, 1924

Прикі́бний, а, е. Ловкій, умѣющій завлечь. Та там прикібний купець. Лебед. у.