Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прилатувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прилатувати
Берлін: Українське слово, 1924

Прила́тувати, тую, єш, сов. в. прилата́ти, та́ю, єш, гл. Пришивать, пришить заплату. А ні приши́ти, а ні прилата́ти. Ничего нельзя сдѣлать. Ном. № 7625.