Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прилокшити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прилокшити
Берлін: Українське слово, 1924

Прилокши́ти, шу́, ши́ш, гл. Прибить, избить. Прилокшили його добре. Чуб. II. 117.