Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прилучатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прилучатися
Берлін: Українське слово, 1924

Прилуча́тися, ча́юся, єшся, сов. в. прилучи́тися, чу́ся, чишся, гл. 1) Присоединяться, присоединиться. Там Маруся заручається, од батенька одлучається, до свекорка прилучається. Мет. 217. 2) Случаться, случиться. Ой не п'ються пива-меди, не п'ється вода, — прилучилась з чумаченьком у степу біда. Шевч. 535.