Словарь української мови (1924)/прилюбляти

by Борис Грінченко

◀ прилюбити

Словарь української мови Борис Грінченко П прилюбляти

прилюблятися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прилюбля́ти, ля́ю, єш, сов. в. прилюби́ти, блю́, биш, гл. 1) Плѣнять, плѣнить, пріобрѣсти любовь чью. Желех. 2) Только несов. в.? Любить. Тоді ж покупив він… і ту шапку чорну, що він її дуже прилюбляє. МВ. III. 135.