Словарь української мови (1924)/прилюдний

by Борис Грінченко

◀ прилюднє

Словарь української мови Борис Грінченко П прилюдний

прилюдність ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прилю́дний, а, е. 1) Публичный, открытый. Коли буде прилюдне сватання? МУЕ. I. 115. (Полт. г.). 2) Съ измѣн. удар. при́людний. Объ одеждѣ: праздничный. Прилюдне лудинє (убранє). Шух. I. 39.