Словарь української мови (1924)/прилюдно
Зовнішній вигляд
◀ прилюдність | Словарь української мови П прилюдно |
прилютувати ▶ |
|
Прилю́дно, нар. Открыто, публично. Прилюдно, принародно бито. Мир. ХРВ. 286. Вона свою наймичку прилюдно все хвалить. Г. Барв. 305.