Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/приліг

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
приліг
Берлін: Українське слово, 1924

Прилі́г, ло́гу, м. 1) Боковая часть сѣдла. Шух. I. 252. 2) Въ боченкѣ: прибиваемая сверху клепокъ дощечка съ отверстіемъ, сквозь которое добываютъ жидкость. Шух. I. 307.