Словарь української мови (1924)/приліплювати

by Борис Грінченко

◀ приліпити

Словарь української мови Борис Грінченко П приліплювати

приліплюватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прилі́плювати, люю, єш, сов. в. приліпи́ти, плю́, пиш, гл. Прилѣпливать, прилѣпить, приклеивать, приклеить. Одірвав клаптик бомажки і приліпив її лоєм до дна чарки. Ком. II. 8.