Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/приліплювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
приліплювати
Берлін: Українське слово, 1924

Прилі́плювати, люю, єш, сов. в. приліпи́ти, плю́, пиш, гл. Прилѣпливать, прилѣпить, приклеивать, приклеить. Одірвав клаптик бомажки і приліпив її лоєм до дна чарки. Ком. II. 8.