Словарь української мови (1924)/примножати
| ◀ примкнути | Словарь української мови П примножати |
примножатися ▶ |
|
Примножа́ти, жа́ю, єш, сов. в. примно́жити, жу, жиш, гл. Умножать, умножить, увеличить. Гріхи свої примножив він. К. Іов. 77. Нехай вам доля спріяє і веселости примножає.