Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/примножати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
примножати
Берлін: Українське слово, 1924

Примножа́ти, жа́ю, єш, сов. в. примно́жити, жу, жиш, гл. Умножать, умножить, увеличить. Гріхи свої примножив він. К. Іов. 77. Нехай вам доля спріяє і веселости примножає.