Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/примогти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
примогти
Берлін: Українське слово, 1924

Примогти́, жу́, жеш, гл. Быть въ силахъ, мочь. Приміг би, — очима ззів. Ном. № 3400 Приміг би, — крізь землю пішов. МВ. (О. 1862. III. 62). Як би приміг малювати, то намалював би. (КС. 1902. X. 142).