Словарь української мови (1924)/примочувати
| ◀ примочити | Словарь української мови П примочувати |
примощати ▶ |
|
Примо́чувати, чую, єш, сов. в. примочи́ти, чу́, чиш, гл. Примачивать, примочить. Красні русі коси його дочки примочили. Федьк.
| ◀ примочити | Словарь української мови Борис Грінченко П примочувати |
примощати ▶ |
|
Словарь української мови — П
примочувати
Борис Грінченко
1924
Примо́чувати, чую, єш, сов. в. примочи́ти, чу́, чиш, гл. Примачивать, примочить. Красні русі коси його дочки примочили. Федьк.