Словарь української мови (1924)/примощуватися

by Борис Грінченко

◀ примощувати

Словарь української мови Борис Грінченко П примощуватися

примружити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Примо́щуватися, щуюся, єшся, сов. в. примости́тися, мощу́ся, стишся, гл. Прилаживаться, приладиться, присѣсть, усѣсться. Примостивсь, як сорока на колу. Ном. № 13785. Вибрався на середину сухого гілля, примостився як раз над Кобзою. Стор. МПр. 107. Я до дітей примостюсь, та усе таки наїмся. Мнж. 7.