Словарь української мови (1924)/примусія
| ◀ примусити | Словарь української мови П примусія |
примусний ▶ |
|
Приму́сія, сії, ж. 1) Принадлежности. Ткача не приймають у пекло, бо в його такого багато примусії, що як почне вноситься в пекло, — ніяк не забере за один раз. Лохв. у. 2) Возня, хлопоты. З дишлем такого багато примусії: треба добірати рівні коні, щоб рівно тягли. Кременчуг. у. Така була мені примусія з оцим чоловіком: не розшолопає, шо йому кажеш, та й годі. Волч. у.