Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/примха

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
примха
Берлін: Українське слово, 1924

При́мха, хи, ж. 1) Прихоть, капризъ, выдумка. Жінко, каже, се вже, бачу, твої примхи. МВ. I. 11. 2) мн. Суевѣрная примѣта, предразсудокъ. Лубен. у. Знахарство. Грин. I. 280.