Словарь української мови (1924)/принада

by Борис Грінченко

◀ принавіть

Словарь української мови Борис Грінченко П принада

принаджувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прина́да, ди, ж. Приманка. В мене принада — сама молода. Мет. 84. Дід і зробив сільце, насипав принади, поставив те сільце. Рудч. Ск. II. 37. Ум. Прина́донька, прина́дочка. Чуб. V. 68.