Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/принатурювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
принатурювати
Берлін: Українське слово, 1924

Принату́рювати, рюю, єш, сов. в. принату́рити, рю, риш, гл. Пріучать, пріучить. Батько принатурив його до чумацтва. Харьк. г.